В гаю сиза зозуля кувала,
І весела в неї пісня була.
А поряд пташина сумувала,
Бо пташенята випали з гнізда.
Тільки одне в гнізді залишилось,
Ненажерливе, крикливе, бридке.
Уже сил у неї не лишилось,
Щоб прогодувати пташеня те...
Будуємо ми отак країну,
Чужі нам яйця попідкидають
І не своїх дітей годуємо.
Наші по світах щастя шукають.!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886336
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.08.2020
автор: dashavsky