А я сумую по твоїх листах
В яких вбачала твої рідні руки,
Де так губились букви у словах
Та відчувались лиш єдині звуки
Твій почерк, любий, не скажу - краса,
Але у нім приємна особливість,
Я згадувала образ твій лиця,
Який відображав душі вразливість
Манера трішки букви завертать,
Хтось сміло скаже:"Зовсім некрасиво",
А я люблю сторіночки листать -
Твою любов шукати в них щасливу
Рядки любимі, ніжні почуття,
Ти їх так відображував невміло,
Але твій образ рідного лиця
За них мовляв так трепетно і сміло
І зараз згадка ніжна по листах,
В яких вбачала твої рідні руки,
Де так губились букви у словах
Та відчувались лиш єдині звуки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886416
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.08.2020
автор: Наталі Косенко - Пурик