Вероніці С
Дівча співає «Вишиванку…»
Аж сльози в мене на очах.
Яка мелодія світанку
І дух вкраїнський не зачах.
Барвистий голос, не дитячий
Пливе у серця глибину…
Торкає струни, а ті плачуть…
Сягають в сиву давнину.
В дівчини погляд у майбутнє,
Душа натхненна і ясна…
І вишиванку незабутню –
Співає дівчина – весна.
Гримить на дворі карооке.
Сиджу в сусідки у гостях.
Дівча замріяне високе
В життя торує собі шлях.
Співуня наша – бабця каже –
Їй лиш дванадцятий минув .
Хай їй щаслива доля ляже…
Хай їй, хай їй – вітрець вторнув.
А я схвильований широко…
Ніби бальзаму потягнув.
22.07.20р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886437
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.08.2020
автор: Василь Дальнич