На мілині
загати чайки
злетілися на вечерю.
Незграбно крилами лопотять
то в один бік,
то в інший, здається
чиясь невидима рука
трясе їх так само,
як вони трясуть
щойно спійману рибу. І я
без тебе
борсаюся на всі боки — не
знаю, яку б
загату обрати
і як втриматися
на вітриську.
Я хочу, щоб хтось
мене знову навчив літати,
немов горобця, щоби я
могла своїми крилами
ловити сонце.
Я хочу знову
бути лебедем;
і щоб моя довга шия
завше вказувала шлях додому,
туди, де мені найліпше.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886473
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.08.2020
автор: Anna Hotenko