Мою довіру розтоптали,
та витерли у бруді ноги,
навіщо я тоді сказала,
що маю ніжність я до тебе..
Хотіла тоді пожаліти,
та пригорнути до серденька,
А не достойна ти людина,
Егоїстична ти істота...
Мабуть найбільший гріх мій в світі,
що жаль мені всіх недостойних,
чомусь наївна досі вірю,
що не прогнили душі в людях...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886478
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.08.2020
автор: Олеся Жито