Стій ж, не йди!

Здавалось  би,  лиш-лиш  прийшло,
В  промінні  радісного  світла,
Крізь  буйність  трав,  їх  чудо-цвіту,
Що  так  в  духмяності  своїй,  
Все  огорнувши  полонили.
Прийшло...  Даруючи  надію
Та  зігріваючи  теплом
Серця  моєї  України!  
І  начеб...    Начебто  життя
Добром  осяяло...  І  нині,  
Любуючись  іскрінням  рані
Десь  поміж  вдячністю,  таки
Ховаю  сум  свій  у  прощанні
З  тобою  літо...  Стій  ж,  не  йди!  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886508
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.08.2020
автор: П.БЕРЕЗЕНЬ