Казав би хтось, а хтось би слухав,
хтось розпалив, та хто б подмухав.
Хтось п'є вино, хтось п'є горілку,
хтось покохав вродливу жінку...
Тут все гаразд, тут всього доста
та жити, втім чогось непросто!
Шукають всі, чогось шукають?
Кого спитаєш — ніц не знають!
Всі дріботять, гребуть, хапають...
Життя летить — роки минають...
А потім бац!!! Пора на небо.
Не всіх пропустять — всіх не треба!
Пропустять тих, хто не корився,
хто в правді жив — хто жити вчився!
Пропустять тих, хто шанувався,
хто вірним був та не здавався!
Пропустять тих, хто щиро любить,
хто в скруті честь свою не губить.
Хто вірив, прагнув, будував,
хто мав усе тай все роздав...
Сказав би Хтось... Та хто б послухав!
Святі слова тай в наші вуха!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886535
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.08.2020
автор: Олег Крушельницький