Старий світ тулиться у всіх частинах землі,
Новий світ народжується усюди – поза межами кордонів і умов.
Олена Реріх
То здається, що в неї все буденно і просто:
Ось вона відводить фіранку начебто звично
Не помітять її велетенського зросту,
Зайняті скарбом своїм – ниці й практичні.
Вона вдивляється пильно і бачить далеко,
Простір і час - для неї це - не препони
І всупереч всім, відомим нам небезпекам
Наслідує свої , титанічні , закони
І дальніх для неї отак, просто немає –
Вдихає запах істин крізь будь-яку відстань
І відчуває все-все, а це - більше ніж знає,
Й думки нашіптує тихо, довіривши вітру.
То де ж вона , хто, впевнена в тому,
Що буденним все тільки здається
Поллє вазони, зачинить вікна, нам невідома?
Й порине надовго в своє велетенське серце.
© Олена Зінченко 22.08.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886662
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.08.2020
автор: Zinthenko Olena