Є стя́ги десь великі та малі,
Барвисті і не дуже, та для мене
З-поміж усіх полотнищ на землі
Немає більш священного знамена!
З ним йшли і йдуть із ворогом у бій,
Із ним співають рідне «Ще не вмерла…».
Цей стяг у ду́ші вріс мені й тобі,
Він майорить сьогодні й на Говерлі.
Блакить святу небесну бачу в нім
І стиглість жита про́сторінь безмежну!
Сьогодні, як мій предок в тій війні,
В пошані вклякну й я перед знаменом.
23.08.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886709
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.08.2020
автор: Надія Бойко