В оболонці спокійного тіла
Б'є об скелі душі океан,
В небі чайка кричить легкокрила,
Ліг на берег розлогий туман.
У якому, мов тіні блукають
В білих рясах тривоги худі,
По пісчаних думках пробігають
Їхні ноги й обличчя бліді.
Десь далеко видніються Страхи,
Що сидять між загострених скель,
Зі Сміливістю грають у шахи:
Хто ж них сяде в старий корабель?
Хто у ньому, забравши тривоги,
Із душі назавжди попливе?
І десь там, на узбіччі дороги
Вік в самотності свій доживе?
Шах і мат. В океані фігури.
Йду погляну я, хто ж переміг,
Крізь скелясті, загострені мури,
Крізь туман, що на берег мій ліг...
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886738
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.08.2020
автор: Sukhovilova