А. С. Пушкін «Руслан и Людмила»
«У лукоморья дуб зеленый»
У Трускавці є дуб зелений,
Вода з джерел потужно б’є,
І день, і ніч народ учений
Іде в бювет – Нафтусю п’є.
Там і зустріли ми Людмилу,
Що аж Криму прибула,
Руслана вдома залишила –
Одна путівка лиш була.
Всі від Нафтусі тут співають,
На весь бювет іде луна,
А наша Люда походжає,
Неначе Пушкінська княжна.
…Їдальня. Стіл двадцять четвертий,
Котлети, борщ, компот, вода.
Їдять усі, щоб не померти,
А Люда нам розповіда:
Що у Фольсклінгені родилась,
Коли війна з фашистом йшла,
Що в Севастополі училась
І там диплома здобула.
Вчитилювала домна мама,
Диспетчер порту був татусь,
Успішно склала в шлюб екзамен,
Пішла в торгову суєту.
-Які ми з мужем були раді,
Не передать – немає слів,
Коли зловили в винограді
Дмитра і Женю – двох синів!
І ось Михайлівна – бабуся,
Весела, строга, ділова.
Нехай ще довго буде в русі,
Нехай чарчину налива,
А ми здоров’я побажаєм,
Кохання, злагоди, тепла
Та долі й щастячка без краю,
Душа щоб юною була.
Ми подаруємо Вам квіти
І щирість наших двох сердець.
Хай буде радість на століття,
Хай пам’ятає Трускавець!
Новосільський В. С., Селіверстова Т. М.
25.11.1997
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886746
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.08.2020
автор: САВИЧ