Сховало сонечко стремена,
Стежину славило села,
Сюїту слухало Семена.
Сестриця свічку стерегла.
Сичі стогнали сивоокі,
Святився світлим сяйвом світ,
Стривожив сонну сум сороку.
Сові складала свій совіт.
Спочатку словеса споквола
Спускала ситим солов’ям.
Суворе свідчення сваволі –
Судами стомлена сім’я.
Стихія скривлену стодолу
Схопила сміло сам-на-сам.
Сини Сварогові свідомі
Сховали сіно. Смерть списам!
12.08.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887128
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.08.2020
автор: Ганна Верес