Відлетіли, як зграя

Ти  не  клич  мене,  не  прийду,
Вже  життєво  змінився  погляд,
А  оту  незабутню  весну
Лиш  в  думках  ти  відчуєш  поряд

І  хатина,  що  кликала  нас,
Вже  ніколи  в  житті  не  зустріне,
Ти  вже  втратив  щасливий  час,
Лиш  лишились  холодні  стіни

І  земля  у  саду  вже  не  та,
Ми  давно  по  ній  не  ступали,
Скажеш,  що  у  душі  почуття
Та  вони  відлетіли,  як  зграя

Ти  не  клич  мене,  не  прийду,
Вже  давно  заросла  стежина,
Навіть  в  серці  оту  весну
Не  поверне  і  мить  єдина.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887162
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.08.2020
автор: Наталі Косенко - Пурик