Безсоння — безодня невтомна...
Підлога. Душа непритомна,
Зітхання...
Стрибок в невідоме (свідоме?)
Шкварчання Гомори, Содому...
Судоми...
У Стіксове русло і Лети —
Комети!
Від вибухів серце оглохло,
Засохло.
Опудала ваблять гротеском,
Бурлеском...
Куди те безсоння понесло?
У місячне у перевесло,
На веслах
І знову ж по Летах, по Стіксах...
Обпікся
Водою з дзеркальним собою
В двобою.
Двобою без правил і волі
Доболю!..
Вертиго, в очах парасолі...
Напружений нерв, тіло кволе
І голе
У снах безсоромно блукати готове,
Та де там!
Нема кінця-краю кометам
Й прикметам...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887235
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.08.2020
автор: Ніколя Петрович