Життя летить, воно кудись спішить,
Його хода давно вже стала бігом,
Так хочеться ці миті зупинить,
Коли щаслива, наче з першим снігом,
Коли він випадає і лежить,
Дарує чистоту й дитячі мрії,
Кружляє, засипає і летить,
Сніжинки роблять свято із стихії.
Так хочеться побачити нове,
Та уві сні відчути всі бажання,
Таке щось несподіване, живе,
Чи мрію, чи надію, чи кохання.
29.08.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887251
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.08.2020
автор: Руслана Сапронова