Із збірки "Чаро-зіллячко"
З тобою ми вже зовсім різні,
До скону будемо на “Ви”!
Прошу: мене в свій вечір пізній
Не виглядай і не зови.
Я на своїй життєвій грядці
Свої збираю врожаї.
Любов твоя — у жирній крапці
роману давнього стоїть.
Шукати винних — клопіт марний,
Спливли струмочками літа
у річку повноводну, гарну.
І вже не та у ній вода.
Ніч запалила зорі-свічі
В туманнім смутку синяви...
Спливає час...
В свій пізній вечір
Не жди мене, і не зови.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887325
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.08.2020
автор: Людмила Григорівна