Де ти, князю Кий

         

Цей  лише  день,  як  все  життя
На  крилах...
Земля  дідів  –  ти  жар  в  душі  моїй,
Рідня  до  скону,  обіймаю,
Мила.
О  соловейко  –  пісню  серця  пій...

Ці  явори  розпластані
Під  небом,
А  степ  в  хлібах  за  овид  вдалечінь;
Край  дорогий,  так  серцю
До  потреби  –
О  Україно,  матір  берегинь.

На  їх  руках  й  натхненні
Ще  суспільство
Тримається  на  ниточці  тонкій,
Мужі  при  владі  –
Радикальні  дійства?
Але  ж  не  продаж!  Де  ти,  князю  Кий?

Цей  лише  день,  як  все  життя
О,  серце...
Вкраїнонько,  о  любая  моя...
Так  скільки  ще  експериментів
Герці  –
Ще  й  штучне  дихання  чекає  у  краях?

30.08.2020р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887409
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.08.2020
автор: Променистий менестрель