Літо стежкою йшло, споришами цвіло.
Літо в річці пливло… вона хвилею грала.
Відзеркалився світ у тій чистій воді.
Та прозора вода легко човен гойдала.
Ой, як сонячно ніжно.
Ой, як сонячно-світло
для усіх тепле літо цвіло.
Ой, як сонячно ніжно.
Ой, як сонячно-світло
дарувало нам літо тепло.
У барвистім вінку, як на берег зійшло,
Зацвіло все навкруг… тихо пісня дзвеніла.
Золочений листок злетів літу до ніг.
Так на березі тім осінь літо зустріла.
Ой, як сонячно ніжно.
Ой, як сонячно-світло
для усіх тепле літо цвіло.
Ой, як сонячно ніжно.
Ой, як сонячно-світло
дарувало нам літо тепло.
Барви осінь візьме, буде квітнути ще.
Хоч дощами тепер рясно-рясно засіє.
Позолотить весь край і збере урожай.
Бо, як літо, вона бути щедрою вміє.
Ой, як сонячно ніжно.
Ой, як сонячно-світло
для усіх тепле літо цвіло.
Ой, як сонячно ніжно.
Ой, як сонячно-світло
дарувало нам літо тепло.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887416
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.08.2020
автор: Надія Башинська