Пелюстки троянд пахнуть небом
Лиш ті, що ще не розцвіли
Ми в замкненім колі
Ми маємо цілі
Коли немов одне ціле
Хто ми ? Кола на чистім плесі ?
А чи забуті весни ?
Летіти вниз чи вгору ?
Свою шукаючи долю
Раптом аби не скресли
Доки буде ламати зневіра ?
Нам забиваючи баки
Та ми віднайдемо сили
Аби її зламати !!!
Знайдемо свої крила
Й будемо літати !!!!!
Пелюстки лілей гріють сонцем
Яке у твоєму серці
Воно усім нам озветься
І зцілить й зарадить болю
Всі рани загоїть любовю
Де ми ? Демони нас оточили ?
Чи мають янголи сили ?
Щоб врятувати від лиха ?
Дощ най впаде на стріхи
Даруючи втіху
Краплі відкриють правду
Громи відкинуть кривду
Раптом все стане чарівним
Ледь загадковим та дивним
Хмари облишать воду
Світу даруючи вроду
Пелюстки незабудки росами розцілують
Розум в мить задурманять
Й серця ритми відчують
Відстані всі зруйнують
І взаємно почують
Хто зна чому й навіщо ?
Світу даровані вірші ?
Й листя гойдають на вітрі
Ще не приручені вітри
Не наче титри
Ріки енергій відвертих
Ладаном у судинах
І не шукайте винних
На це немає причини
З всесвітом в одних нотах
То є наша природа
Пелюстки едельвейсу зорями засвітили
У кожному новому кроці
Знов додають нам сили
Щоби бува не зблудили
Чи сльози не зронили
Ким ми були ? Й до чого линем ?
Скільки кидали каміння ?
Комусь у спини
Потім каючись розуміли
Що все не так зробили
Сяйво квіту твого ясного
Не скривдило нікого
То ж прагнемо до цього
Незбагненно неосяжне
І нехай покровом ляже
Й праведний шлях покаже
Пелюстки орхідеї вервиця водоспадів
Несамовито шалених
Слайди минулого кадрів
Перелистають роками
Різних додаючи барв
Що загубили вчора ?
І що буде у завтра ?
Нам не дізнатися того
Яка випаде карта ?
Певно таки не варта ?
Думати й ворожити
Просто потрібно жити
Серце своє відчинити
Й воно не буде боліти
Розуміти й пробачати
Та про своє не змовчати
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887463
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.08.2020
автор: Андре Ільєн*