Дива дивні у світі трапляються
Якось Равлик до мене звертається
Тихо, тихо з травички пита
-Диньозаврика часом тута нема ?
Я йому так і відповідаю
Що такого не бачив й не знаю
-Може ти щось наплутав слимаче …
Динозаври всі ж зникли, диваче !
Але Равлик метнув головою
Наче я щось не мудре говорю:
-Диньозаврики диньки жують
У ромашках і маках живуть
Вони всього лиш метр заввишки
І бояться сусідської кішки
Лише влітку до нас прибігають
Коли диньки в полях достигають
Ну а потім згідно їх звички
Обертаються в камінь й десь серед травички
Непорушно чекають знов літа
Коли сонце і диньки, і квіти …
Ось такі то вони Диньозаврики
Пояснив мені ввічливо Равлик
Я ще поки таких не стрічав
У наступному літі буду їх шукав
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887464
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.08.2020
автор: Андре Ільєн*