[b][i]
Перетворити майбутнє у сьогодення кволе -
Вихаркнути в минуле, перетравивши з горем...
Ніби й не мали злету, ніби усе наснилось,
Ніби й не знали світла... В темряві опинились...
Нові шляхи в нікуди з фразами, що проїлись...
Зайди, жлоби й паскуди в зграї потужні зли́лись.
Ніби й не мали злету, ніби усе наснилось,
Ніби й не знали світла... В темряві опинились...
Хто тут, агов - не бачу... Де ти, міцна громадо?
Чом тут манкурти скачуть? Знов тут ординців стадо...
Ніби й не мали злету, ніби усе наснилось,
Ніби й не знали світла... В темряві опинились...
Схеми і зловживання, нові тарифи, закони,
Знову товар незалежність, щоб вторгувати кордони...
Ніби й не мали злету, ніби усе наснилось,
Ніби й не знали світла... В темряві опинились...
Де наша міць і слава, де ти, гетьманів сила?
Де зухвала вата́га, що молодих просила?
Всі ж пам'ятають злети, знають, що не наснилось!
Бачили спільне світло... Кожна душа світилась...
Вірю, люблю, плекаю! Знаю, що все минеться...
Більших падінь не треба, кожен хай схаменеться.
Хай будуть нові злети, бо не мара́, не снилось
Наше яскраве світло... В нім вороги палились.
[/i][/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887544
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.08.2020
автор: Vita V-D