Всміхається великий сонях
Ще своїм цвітом запізнілим,
Голівку поверта за сонцем,
Хоча уже минуло літо.
Промінчики він ловить теплі,
Купає в них пелюстки жовті,
Коли ж дощем заплаче небо,
То не боїться, що намокне.
Стріпне краплиночки прозорі
З пелюсток, наче з парасолі.
Хоча один зостався в полі,
Радіє світу жовтий сонях.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887563
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.09.2020
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський