Всміхався місяць ніжно до зорі,
Що сяяла у магії звабливій,
А небо уклонялося землі
Та почуття лишало так вразливі
Замріявсь місяць, трепетно чекав,
Не міг насолодитися красою,
В думках він зорю ніжно обіймав
І напував вечірньою росою
Мабуть романтик в світі почуттів
Та має дар чекати і кохати,
Він пісню мелодійну із струмків
Зумів зорі у ніч подарувати
І зашарілась чарівна зоря,
Їй до смаку прийшовсь такий дарунок,
Лунала пісня ніжна із струмка,
Немовби неповторні звуки струнок.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887651
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.09.2020
автор: Наталі Косенко - Пурик