Торкнулася осінь до світу,
Своїм прохолодним чолом.
Медами пригаслого літа,
Ласує замріяний гном.
Він пензлем змахне – і від того,
Засвітяться крони дерев,
І вийде на тіло дороги,
Рудий, наче вересень, лев,
Погляне на небо високе,
А там десь в глибинах – Курли...
Осонцених крил караоке.
Спасибі, що з нами були…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887706
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.09.2020
автор: Стяг