[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=5KZhiYVOPn0[/youtube]
Маленькі крапельки дощу,
Ліниво падали із неба.
Ну як напитись досхочу?
Земля все мріяла, їй треба.
Та краплі ці спивала спека,
Ковтала швидко раз - по - раз.
Про дощик мріяла й смерека,
Вода - не тільки для прикрас.
Умиє листячко зелене,
І зовсім іншим стане світ,
І швидше сік піде по венах,
Бо зараз спеки давить гніт.
Оці думки її журливі,
Почули квіти і кущі,
Похилі трави пожовтілі,
Про роси мріяли в тиші.
А дощ уважно все це слухав,
(Ударив грім, як навесні).
І по вікні так довго стукав...
Чи це приснилося мені?.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887752
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.09.2020
автор: Н-А-Д-І-Я