Три сонячні жучки зігрілись на стеблині.
Вона для них – місточок або кладка.
Така зворушлива коралова родина –
Горить вбрання їх, ніби три жарини,
Мов ластовиння в них – кумедні цятки.
Блищало сонечко в росі сріблистій,
І серце від прозорості завмерло.
Було це так чуттєво - особисто,
Здавалося, коралове намисто
З’єднали кришталево чисті перли.
Яскравий усміх сонячний в росині
Несе поету промінь насолоди.
Краса під співи радісні, джмелині
В тій неозорій, безкінечній сині,
Що рима серця в почуттях виводить…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887861
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.09.2020
автор: Білоозерянська Чайка