Осіннім сонцем заціловане обличчя
На мить всміхнулося задумано листкам,
Які дощем рудим спадали на узбіччя,
І стало трішки холодніше вже рукам.
І стало трішки холодніше всьому тілу,
У сантиментів плащ вдягнулася душа,
І змило серце літню шкіру загорілу,
Осіннім змістом ностальгійного вірша.
В якому серпень між рядочків розчинився,
Немов у каві білий цукор назавжди,
Лиш присмак літа на вустах ще залишився,
А душу кличуть вже у спогади сліди...
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887884
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.09.2020
автор: Sukhovilova