Лише подумала тебе зі серця стерти.
Лиш почала із крові гнати градус хмелю,
Як у поштовій скриньці віднайшла конвертик.
Мов приз, вхопила , з ним побігла до оселі.
Лист прочитала, в дім потрапивши. Ой, леле!
Від тебе! Серце рознесло сталеві ґрати.
Вдягла на личко днина усмішку веселу,
Любові гімн на скрипці стала вигравати.
Я радо слухала, підспівувала навіть.
Від тебе звістка! Крок тобі мій не байдужий!
І уявила: сидимо удвох на лаві,
Теплом викурюєш з душі моєї стужу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887899
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.09.2020
автор: Крилата (Любов Пікас)