залізна потвора з пекельної кузні:
металевий скрегіт, деренчання й грім!
розжарена трансмісія сприймає удари поршнів;
дракон зітхає чорним димом, стелиться по слідах.
я приборкав грозу, плюю в око дияволу!
нема такої сили, котра б мене спинила.
хаха, хотів би насправді цю вражу силу побачити!
я катаюся вбивчим страхолюд-допотоп-одороблом.
великий мотлох пре вперед своєю лінією.
у нього в серці верещать всі марсіянські злидні.
іскри летять з очей; він любить з'їжджати з глузду;
він надто швидкий, молодий та безверхий,
щоб нагло врізати дуба.
тримайся міцніше, відчуй, як вібрує червона гарячка!
трусить тебе лихоманка! грими усіма кістками.
коли джаґернаут нарешті витрусить з тебе душу,
ти отримаєш кеті джонс, а з нею – й жаданий спокій.
бач, я приборкав грім, я плюю всім чортам мезиочі!
ніхто мене не зупинить, хто спробує – пошкодує.
дядьку, а ви серйозно? а ну ж, поцілуй себе в дупу.
наздожени мій металобрухт, і сам таким брухтом станеш
ridin' with the driver, motörhead
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887965
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.09.2020
автор: Alisson