ZРАДА, УЛІТАЙ!
Вона улітала... як осінь птахами,
Вона опадала на землю, гнила.
І мрієй під ноги у трави посохлі
Аби вже не вирости, тяжко лягла...
Осіння влада, зелене абищо..
За що тебе вибрали злидні людські
надію плекали, "аби щось та вийшло"
Та тільки ізнову прийшли бандюки
Осіння влада... ти чорна, як пашня,
Яку продавали під кулю і кров.
Вкраїнськая Земле, душа роботяща..
Та твій господар - не потрібен тут знов...
Осіння влада, усе розтоптала:
Омріяну волю, дітей боротьбу..
Майдани під пузо пихате поклала..
Усюди посіяла в хатах журбу
Та сталося диво, злетіла за хмари
Понесло до Бога ту "гниль золоту"?
Лети ж… та й подалі бо й сила реклами
не здатна прикрити тих пик пустоту
Лети ж, та й до бісу, осіннє абищо...
Трикляття матуся тобі посила.
Отая матуся, що біла як вишня,
Весняная вишня, де сина ждала.
А. бук-Стефко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888020
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.09.2020
автор: АНФІСА БУКРЕЄВА(СІРКО)