У грудях серденько радіє, я щаслива,
На небі зірка провідна моя зійшла,
І зверху скинула пухнасті білі крила,
Які до себе причепила вже душа.
Моя зоря, моя любов, моя відрада,
Моя далека й водночас така близька,
У цьому світі неозорому лампада,
Завжди яскрава, ніжна, тепла вся така.
Крізь тіло світить прямо в душу...зігріває...
На крилах виросли троянди між пір'їн,
Душа в тендітні пелюсточки поринає,
В рясні сади метаморфоз, щасливих змін.
Нехай у кожного в житті палають зорі,
Чи, може, зірка, лиш одна така близька,
Яка дарунком є від Бога і від долі,
Яскрава, ніжна, рідна, тепла вся така...
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888034
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.09.2020
автор: Sukhovilova