“Які дорогі мені стали думки Твої, Боже...” (Псалом 138:17)
Ти ніколи не радиш погано!
Божі наміри добрі й високі.
Я шукаю ввечері й рано
Ті уроки — чисті й глибокі.
Невже камінь даси замість хліба?
Чи змію, як проситиму риби?
Хочу бути Тобою зігріта,
Добрий Боже. Чекаю в молитві.
Не прошу подивись на заслуги,
Прагну милості, Господи Боже.
Йде життя і буяє навкруги.
Хто насправді Твої вірні слуги?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888066
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.09.2020
автор: Лілія Мандзюк