НАСІННЯ

Запечатай  мудрість  у  слова  величні,-
Дивиться  людина  =  їй  вона  не  личить.
Вибий  на  граніті.  Цінні  ті  скрижалі,-
Хай  їх  коні  тягнуть,  бо  коней  не  жаль  нам.
Не  увійде  в  душу,  не  зачепить  серце,
Спокій  не  порушить,  хоч  молись,  хоч  сердься.
Мудрість  сходить  ніжно,  як  роса  ласкава
Перед  днем  спекотним  напувати  трави.
Омиває  розум  подихом  спасіння.
Її  й  сніг  розплавить  золоте  насіння.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888082
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.09.2020
автор: Пісаренчиха