Порожній двір. Затерплі двері.
Забули стіни сміх і гам.
Сільські дороги, як пустелі.
Старий бур'ян і тут і там.
Із саду різко пахнуть груші,
Неначе просяться до рук.
І дивно чути серед тиші:
Над дахом дому бреше крук*.
У шибках вітер хазяйнує,
Скрізь оселилась пустота.
Забутий дім не час руйнує,
Його вбиває самота.
*Якщо ворони кружляють над чиїмось житлом-тут скоро буде поповнення(повір'я)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888189
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.09.2020
автор: Онофрійчук Наталя