Мабуть, біду накаркали Ворони..?
Й самі насправді не бажаючи того,
Бо просто каркали собі без заборони,
Таке натхнення в них, чомусь, було…
А люди зляться, палками шугають,
Ганяють злісно те вороння по дворах,
На всі гріхи їм, бідним, натякають,
Чомусь, й про те що їде в когось дах…
Мабуть, біду накаркали Ворони...?
Невже Ворони і на вибори підуть,
Коли не люди вже, а знову ті барани,
Нових Баранів в владу приведуть…
Ворони просто каркали без діла,
Літаючи десь з гілки на паркан,
А люди в цьому бачать свої біди,
Причин в собі ніхто ж не пошукав…
Мабуть, біду накаркали Ворони..?
Нечемні діти – теж Ворон отих вина,
Чи те, що з когось ліплять вже ікони,
Бо в «мізках» поселилась чортівня…
Може Ворони вибрали «гетьмана»,
Що Україну, наче шльондру, обплював,
Та по святинях вічно топчеться зухвало,
Й нас ворогам, мабуть, давно уже продав…
Мабуть, біду накаркали Ворони..?
Невже Ворони глумляться й в церквах,
Навіть молитвам встановили заборону,
Якщо в душі у тебе синьо-жовтий стяг…
Чому завжди шукаєм лиш причину,
То у ворон, то відьом злий прокльон,
А варто лиш себе любити й Україну,
Та щиро йти лише до Бога на поклон!
© Іванна Осос
#поезія_Іванна_Осос
11.09.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888450
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.09.2020
автор: Lilafea