Лиш зі сну прокинусь, посміхнуся.
Мовлю ранку: «Я тебе люблю!»
Поцілую татка і матусю,
Кілька вправ на килимі зроблю.
Личко вмию і почищу зуби,
Щоби було дихання пахке.
Одягнусь, спортивний не забуду,
Покладу його у свій пакет пакет.
З’їм сніданок, що зготує мама –
Кашу, сир, яєчко чи омлет,
Щоби мати силу отамана,
Пружні м’язи і міцний скелет.
І піду до школи, вчитись мушу.
Буду пильним я під час ходи.
У дорозі правил не порушу.
Не бажаю я собі біди.
В школі буду ввічливим і чемним.
Неувагу гнатиму і лінь.
Цінний час не згаю надаремно.
Наберусь усяких знань і вмінь.
Руки буду мити тільки з милом.
У їдальні з’їм, що подадуть.
З друзями поводитимусь мило,
З вчителями, що віддачі ждуть.
А коли зі школи повернуся,
З’їм обід і вискочу у двір.
На велосипеді повожуся
Чи на скейті, звісно, не до зір.
Бо робити треба ще домашку.
Тож години вистачить мені.
Вип’ю молока чи чаю чашку,
До науки запалю вогні.
Все зроблю я, книги поскладаю,
З’їм вечерю, в кухні підмету.
Мультик подивлюсь чи почитаю,
У Тік-Токи час свій не вкладу.
Ну, хіба новини почитаю
В телефоні – про доби ходу,
Пісню з виконавцем проспіваю,
Щось для росту у житті знайду.
Як стомлюся, то вкладуся спати,
На добраніч прокажу батькам.
Буду сон без доторків гойдати,
Дам ногам спочинок і рукам.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888479
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.09.2020
автор: Крилата (Любов Пікас)