Вже чорнобривцями день догора.
Промінь навскі́с зачепився у глоді.
Мало-помалу осіння пора
Тихо, навшпиньки, крадеться, як злодій.
Гронами стиглих рясних горобин
Бавиться вітер, розхристаний фраєр.
Дзиґар новітню годину пробив –
Душу і серце по ньому звіряю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888483
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.09.2020
автор: Надія Бойко