Висить картина над столом,
Сміються дивно очі,
А за зачиненим вікном
Лиш тіінь у простір ночі
Щось мені хоче розказать
Та говорить не вміє,
Думки стараюсь прочитать
Та світ розкрити мрію
Ось бачу погляд з сторони,
Стараюсь розпізнати,
А на столі лежать листи,
Які писала мати
І у рядочках лиш добро
Вирує, ніби вабить,
Торкає серденько тепло
І смуток стиха ранить
Усе у них переплелось:
Любов, розлука, сила
І у небесся піднялось,
Як птах розправив крила.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888578
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.09.2020
автор: Наталі Косенко - Пурик