Господар Вересень, збігло літо,
Збирає в кошик літню красу,
Погляд стрімкий, між хмар далеко,
Кине всякчас холод, росу.
Роса - намисто, ледь багряніє,
Між квітів, трав, наче корали,
Раненько вітер, ледь- ледь повіє,
Від щастя квіти, аж завмирали.
Шаленну спеку осінь тримає,
Не зве на поміч хмари дощові,
Яскраве сонце часу не гає,
Безжально палить трави степові.
Цвітінь ромашки схиля донизу,
Ясне проміння, не дає дихать,
Таке палюче, мов через лінзу,
Як не пропасти, - шелестить стиха.
04.09.2020р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888675
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.09.2020
автор: Ніна Незламна