***

Пишу-пишу,  та,  видно,  все  дарма!..
Летять  в  корзину  вірші  і  поеми,
неначе  гуси  в  ирій!  Зокрема,  
то  слів  забракне,  то    відсутні  теми…

Смітник  зростає  в  мене  на  очах,
банкрутство,  наче  папороть,  буяє.
Є  відчуття:  зірвало  в  мене  дах  -
і  понесло  аж  ген  до  виднокраю!

А  я,  коли  ще  молоденьким  був,  
на  смітниках  умів  зростить  кохання…
Наразі,  технологію  забув…
або  ще  гірше:  кінь  покинув  стайню…

А  я,  коли  ще  вус  чорнявий  мав,
солодкі  мрії  клав  у  чашу  кави
і  поглядом  спіднички  піднімав
так  легко,  наче  біс  очима  правив.

А  зараз  що?  Пишу,  мов  хто  завів…
Нема  тепер  у  мене  відпочинку.
Давно  б  уже  чи  ґиґнув,  чи  завив…
якби  до  мене  не  чіплялась  жінка!

10-  13.09.2020  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888694
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.09.2020
автор: RedkaSM