У пригорщах тримаю літо,
У сонці тішуся теплом.
Хай осінь запізнілим квітом
Іде у часі, напролом...
А небо виграє в промінні,
У сяйві повниться земля.
Ховає виноград в затінні
Солодкі грона у гілля.
Так надзвичайно відчувати
Усю природи благодать!
Усміхнені світанням хати,
В заплітті затишком стоять.
Осяйний ранок, теплий - тиша...
Сміливо літо краєм йде...
А осінь лИстом скаргу пише
І вітром удоріж кладе...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888762
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.09.2020
автор: Тетяна Луківська