Мама зранку на городі,
Поряд з нею Ната.
- Щоб вродило, - каже доні,
- Треба працювати!
А дівча додому рветься –
Іграшок тут мало.
Неня виростити власну
Запропонувала.
Мовить:
- Ось, рядок чарівний,
Доглядай ретельно!
Осінь щедро обдарує, –
Посміхнулась ненька.
У Наталочки на грядці
Жодної зілинки.
Всі дивуються сусіди –
П’ять всього дитині!
В перший клас несуть до школи
Іграшки малята:
Хтось – машинку, хтось – ведмедя,
Хтось – красуню Барбі,
Та Наталочка лишила
Вдома ці дрібниці –
Качанові кукурудзи
Заплела косиці.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888782
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.09.2020
автор: Серафима Пант