В павутинках, гаптованих росами
У небачених досі місцях,
Поміж листям в венгерковій просині,
В пирогах, що сливові на смак.
У ранковому хижому холоді
І в спекотних по-літньому днях,
У походах, у хрускоті хворосту,
У ліщині, в ожині, в грибах.
У горіхах і дітях з горіхами –
На деревах сидять угорі:
Задоволені, здобиччю втішені.
Чорні руки – щасливі малі.
В хризантем, чорнобривців барвистості,
У візитах на бульбу в село.
У курчатах, полічених приростом
Та в льохах з урожайним добром .
У душевних розмовах і підсумках,
У відльоті птахів й метушні,
В розумінні подоланих відстаней,
У дощах монотонно сумних.
І у парках, що дихають спокоєм –
Павутинко-алейний полон…
Ледь помітним та лагідним дотиком
Панна Осінь гаптує сезон.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888788
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.09.2020
автор: Серафима Пант