Скільки байдужих людей по-світі блукає,
в них ніби час є і ніби немає,
за правду готові убить,
а чи є вона-так ніхто й не спитає.
Підбираємо ключі
шукаємо потрібні двері,
щоб знайти те,чого ніхто не бачив,
те,що існує тільки на папері.
Життя-театр,
в ньому свої ролі,
лікар не в халаті
начальник не в Bugatti,
є цирк,який не виїзжає на гастролі.
Роби як хочеш,
бо ніхто не може знати,
про що думки
коли лягаєш спати.
Щоб усміхнувшись йти вперед,
сам за себе,з кожним днем ставати кращим.
Зміниться життя
і ще не одному ти вкажеш його шлях,
середній палець і точний напрям руху,
не обертаючись назад.
Не спробував життя-
не будеш знати його смак,
немає рішень правильних,
бо-кожен сам-собі малює,
де і що зробив не так.
Лінивий розум,
в церкві відповідь шукає,
так легше,
священник на всі питання одну її лиш має.
Вибір твій-читаєш пресу,
чи підносить шампанське стюардесса.
Порівнюючи змінюєш ти світ,
думки людей,
запалюєш,на тисячі нових ідей.
Ангели на крилах не літають,
вони по-середині,
десь між тими що все знають
і тими,
що для них закони пишуть і приймають.
Раніше були вони людьми,
але знайшли,те що шукали,
любов живе в їхніх серцях-
усмішкою двері відкривали.
Так мало,
ангелів цих на Землі,
впізнати можна-
в них очі мудрі і сумні.
Щастя не шукай-воно в тобі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888858
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.09.2020
автор: Джон Голт