Ще літо зранку стукає в віконце,
Й дарує теплі золотаві дні.
Голубить тіло вересневе сонце,
Так ніжно пестять руки вогняні.
Палким цілунком, залиша засмагу,
Немов любовних ласк, сонячний слід.
Ця мить блаженства надає наснагу,
Мов та вода, що живить буйний цвіт.
Я не готова відпускати сонце.
Побуть ще, сонцеликий, угорі.
Зійгій ще землю, зазирни в віконце,
Хай квітне літо у моїй душі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888863
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.09.2020
автор: Кордиш Уляна