І вечір, і тиша, і соло заводить цвіркун...
Ніхто і ніщо у цей час на заваді не стане.
Зніміть окуляри, у букви закоханий пане,
Почуйте акорди живих, хоч невидимих струн!
Дозвольте життю здивувати фантазію й слух!
І встати між вами і світом отим паперовим...
Щоб зморшка сувора, що ваші роз'єднує брови
Всміхнулася...Легко і радісно стало чолу...
Ви бачите, щастя в дрібницях...І щастя живе...
М'ячем пролітає повз вас, не проґавте, спіймайте!
А мудрість летка...І вона, ви про це пам'ятайте,
В повітрі розчинена ви́соко в небі пливе...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888879
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.09.2020
автор: Анна Шульке