Осінь з Літом вже схрестили,
сплели промені свої,-
одні теплі і яскраві,
інші жовті чарівні...
Різнобарв"я на деревах,-
зелен - жовті кольори,
сиві хмари котять небом,
заховались десь вітри...
І по - літньому ще тепло,
і дощі знову не йдуть...
Вранці й вечером вже темно,
хоч і квіти ще цвітуть...
Все сплелося у просторі,
звуки линуть чарівні,
то грайливі і прозорі,
то тривожні і сумні...
Загадково все в природі,
дні коротшими стають,
ночі довшають вже чорні,
павуки шатро плетуть...
Земля сіро - кольорова,
довподоби це мені...
Пані - Осінь вже святкова,
йде неспішно по землі...
Осінь з Літом вже схрестили,
сплели промені свої...
Літо тихо відступило,
пливе Осінь на коні...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888903
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.09.2020
автор: геометрія