А знаєш, мам, часом буває важко,
Ламає крила той дорослий світ,
Летить в життя, твоя маленька пташка,
Чи буде вдалим той її політ?
Я звикла вже, між нами кілометри,
Розмови все коротші раз у раз,
Ти тільки мам, тримай мене у серці
І лиш би не звернула, припильнуй,
Все добре мам, зате навчилась жити,
Вставати коли впала, йти вперед
І берегти усі безцінні миті,
Тепер я знаю як життя летить,
Не знаю мам, про що ще розказати
Неначе все в порядку, як у всіх,
Не розівчилась ще у сні літати,
Лиш вірші все доросліші стають…
А хочеш зараз лишу усі справи
І прилечу на декілька годин,
А ти мені смачну завариш каву,
А я тобі новини розповім…
І пригорнусь до серця як в дитинстві
Хоч потім знов у справах полечу,
Важливо просто берегти моменти
І з рідними набутись досхочу…
© Марія Скочиліс
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888928
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.09.2020
автор: Марія Скочиліс