****

Твій  дикий  норов,  твоя  харизма  --  моя  любов
Крізь  призму  сирості  і  невризми,
Моя  присутність  тут  знов  і  знов.
Але  її  ти  не  відчуваєш-
А  я  сиджу  навпроти  тебе.
А  ти  відсторонено  не  помічаєш
Сидиш,  у  чашці  чай  з  молоком  мішаєш
Спокійно  дивишся  крізь  вікно  на  шосе.
В  пустому  залі  не  горить  запальничка
І  без  окурків  твоя  попільничка.
Твій  дикий  норов,  твоя  харизма  --  моя  любов.
А  я  дивлюсь  крізь  виделки  призму  і  бачу  мов.
Уже  тікаю  від  магнетизму  безслівно,  безмовно,  ком!
Двері...
Шосе...
Залишки  твого  егоцентризму
Чай  з  молоком.
Ірина  Шипа.  03.09.019
#поети  
#поетиукраїни  
#сучаснаукраїнськапоезія

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888963
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.09.2020
автор: Ірина Шипа