помирай, не зволікай, не кради мого часу.
ти помреш від моєї руки, а мене називають
рукою самої смерти. радій: це – велика честь.
це добре для тебе, що сьогодні вночі
ти опинився в колі моїх інтересів.
я – вбивця. не віриш? скажу тобі, що я бачу:
твоє життя пропало, називай мене паном господарем.
а можеш – своїм убивцею. бачиш? тебе позначено.
так само і в списку. ось твій коротенький життєпис.
стривай, то це ти? мушу визнати, друже:
для мене – велика втіха припинити твоє життя.
втім, не дуже й велика: таке воно все плюгаве,
шолудиве, паскудне, ще й вкрите якоюсь ганьбою.
я – вбивця, фахівець своєї справи.
тебе закопають по-людському десь в неозорій пустелі,
хоч краще було б розчинити в плавиковій кислоті.
я – фахівець. я люблю свою кляту роботу.
я зроблю її з задоволенням, навіть створю шедевр.
так, твоя смерть, ледащо, стане моїм шедевром,
це допоможе мені просунутися по службі.
дивися, дивися! я стану такою зіркою,
що криваві тирани за мною бігатимуть всі гуртом,
пропонуючи вигідні, золоті резонансні контракти,
а моє легендарне ім'я викарбують на небі.
уявляєш? чудово. твоє безтурботне життя
конфіскується; ти підлягаєш
невідкладній жорстокій страті;
на твоє нещасливе ім'я накладається забуття;
додаю цей смертельний гріх
до твоїх
аssassin, motörhead
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888992
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.09.2020
автор: Alisson